В 2009 році Київському зоопарку виповнилось 100 років. За свою вікову історію зоопарк пройшов довгий шлях від громадського звіринця до одного з найбільших за територією зоологічних парків Європи. Протягом непростого XX століття Київський зоопарк пережив як важкі часи, так і періоди розквіту. Але головним є те, що колектив зоопарку накопичив величезний досвід утримання та розведення рідкісних тварин, і майбутнє зоопарку бачиться дуже перспективним.

А починалося все в квітні 1907 року. За ініціативою професорів університету та політехнічного інституту, викладачів гімназій, лікарів, громадських діячів і взагалі любителів живої природи було засновано Київське товариство любителів природи. У затвердженому 12 травня 1907 року статуті зазначалося, що «Товариство має на меті збудження серед любителів (не виключаючи й учнів) інтересу до природи, у межах тваринного, рослинного та мінерального царств».

У жовтні 1907 року правління Університету Святого Володимира дозволило Товариству використовувати для своїх засідань по вівторках і четвергах з 19 години одну з університетських аудиторій. У березні наступного року було дозволено проводити секційні збори ще й по неділях. Однак приміщення для утримання тварин (на той час зібралася невеличка колекція з 17 видів ссавців та птахів), подарованих Товариству приватними особами, не було. На щастя, начальник залізничної станції Київ-І взимку надавав притулок тваринам в одному з пристанційних бараків.

Нарешті правління Університету Святого Володимира дозволило розмістити тварин на нижній ділянці ботанічного саду. 24 березня 1909 року Товариство одержало повідомлення від ректора університету М. М. Цитовича: «Правління Університету Св. Володимира у засіданні своєму 21 поточного березня дозволило Правлінню Товариства тимчасово помістити в ботанічному саду Університету належний Товариству звіринець на умовах, зазначених в відношенні від того ж числа березня місяця».

У травні 1909 року віце-губернатор М. М. Чихачов, у відповідь на клопотання, погодився встановити біля входу в звіринець у ботанічному саду «ящик для збору грошей на користь Товариства на утримання звірів та птахів, що знаходяться у звіринці». Після збору грошей на кінець 1909 року колекція налічувала 115 видів хребетних загальною кількістю 398 екземплярів. Існував звіринець на пожертвування приватних осіб і меценатів, а колекція поповнювалася здебільшого за рахунок диких тварин, від яких відмовлялись власники.

Офіційним часом заснування Київського зоопарку і початком його діяльності слід вважати весну 1909 року, коли він отримав територію для розміщення та дозвіл збирати гроші на утримання звірів.

У 1910 році правління Університету майже вдвічі збільшило відведену зоологічному саду ділянку, і відтоді у розпорядженні Товариства любителів природи було вже півтора гектари.

16 травня 1912 р. міська адміністрація виділила під розвиток зоопарку нове, більш придатне місце площею 16 десятин землі (23,2 га) в передмісті Шулявка, недалеко від будівель Київського політехнічного інституту. Рельєф цієї місцевості був не придатний для будівництва житла, але найкраще підходив для розбудови території зоопарку. Складність рельєфу вдалося раціонально і вдало використати. У ярах викопали ставки для водоплавних птахів, на верхній території побудували загони, вольєри та клітки.

Офіційне новосілля відбулося у 1913 році, але подальшому розвитку зоопарку завадила Перша світова війна, а потім і громадянська війна. Незважаючи на величезні труднощі, ентузіастам вдалося зберегти колекцію тварин і все створене в зоопарку до кінця військових дій на початку ХХ століття.

 
   

У 1919 році зоопарк переходить у власність новоствореної держави і отримує статус «Київський зоологічний парк». Першим офіційнім директором обрано ініціатора заснування зоопарку Венантія Бурдзинського (на фото).

У 1919 році зоопарк переходить у власність новоствореної держави і отримує статус «Київський зоологічний парк». Першим офіційнім директором обрано ініціатора заснування зоопарку Венантія Бурдзинського (на фото).

У двадцятих роках минулого століття починається справжній розквіт зоопарку. Поповнюється рідкісними тваринами колекція, і ведеться наукова робота. В 1935 році за зоопарком нарешті закріплюють усю територію та огороджують її забором; починають будувати слоновник та приміщення для мавп. Старі вольєри розширюють, поліпшують водопостачання і виділяють зоопарку велику сінокісну ділянку. У зоопарку працює ветеринарна лікарня з кількома лабораторіями та відділеннями, ветеринарна аптека, палата попередніх лікувальних процедур та показова кузня.

Передвоєнні роки були для зоопарку дуже успішними.

Фашистська окупація Києва скінчилася для зоопарку майже повним вивезенням тварин в Німеччину та руйнуванням.

Після звільнення Києва від німецьких окупантів у 1943 році, Київський зоологічний парк було нашвидку відремонтовано колективом зоопарку, і вже 10 квітня 1944 року він почав працювати.

У 1966 році почалася довгострокова реконструкція зоопарку. Було збудовано центральний вхід з приміщеннями для кас і екскурсійного бюро та котельню, що забезпечила зоопарк теплом і гарячою водою. У грудні 1970 року закінчено будівництво сучасного павільйону для утримання птахів площею 2400 м2. У 1972 року було відкрито акватераріум, у 1976 році побудовано комплекс для утримання приматів площею 2700 м2, а у травні 1982 року відкрито «Острів звірів».

1983 року постановою Ради Міністрів УРСР Київському зоопарку було надано статус Державного зоологічного парку і включено у мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду. В зоопарку активно формувалася експозиція з рідкісних і екзотичних видів тварин. Велася практична і наукова робота по вивченню тварин та розробці методів їх розведення.

Роки так званого перехідного періоду з 1992 по 1997 були катастрофічними по наслідках для колекції та колективу зоопарку. Ще трохи – і можна було б втратити всіх тварин. Врятувати становище вдалося голові Київської міської держадміністрації, меру Києва Олександру Омельченку.

Мер по-військовому у короткий час організував всі сили на допомогу зоопарку. За місяць більш ніж півтори тисячі працівників очистили і привели у порядок усю територію. Київська міська держадміністрація виділила кошти на осучаснення зоопарку, реконструкцію старих і будівництво нових павільйонів. Було затверджено новий проект реконструкції і перспективного розвитку Київського зоопарку, яким передбачалось створення сучасних умов для утримання тварин, відповідно до міжнародних вимог. Згідно проекту, експозиція будується за ландшафтно-екологічним принципом з деякими елементами зоогеографії і систематики. Проект передбачав розширення зони відпочинку зоопарку.

Знаковою подією, що демонструє покращення стану зоопарку, стало прийняття у 1996 році Київського зоопарку до Європейської асоціації зоопарків і акваріумів.

Намічене проектом реконструкції активно втілюється в життя. В 2003 році довгожданого новосілля дочекалися ведмеді: було відкрито «Ведмежий континент». Дві родини бурих ведмедів були переселені з тісних кліток у великі вольєри з умовами, максимально наближеними до природних. Унікальна споруда площею біля 2000 м2 зі скелями, чотириметровими водоспадами, великими басейнами триметрової глибини, натуральними деревами – все це тепер в розпорядженні ведмедів. При такому вигулі у звірів одразу поліпшився апетит.

Біля вольєрів з ведмедями відкрилося ще п'ять нових вольєрів для пари рисей, борсуків, єнотів-полоскунів та куниць.

Вже кілька років функціонують два авіарія для птахів, в яких вони можуть вільно літати.

На початку 2004 року закінчено будівництво великого вольєру для групи вінценосних журавлів.

Кілька років тому було створено дитячий контактний зоопарк «Українське подвір’я», де представлена колекція домашніх тварин — свині, вівці, кози, кролі, гуси, кури, яких можна годувати і гладити.

Відкрито новий вольєр для групи пінгвінів Гумбольдта, які вперше за історію зоопарку прибули до Києва.

Почала працювати нова експозиція екологічних модулів, яка знаходиться у павільйоні «Острів тварин»: модулі «Тропічний ліс», «Мангри», «Африка», «Амазонія» та «Індонезія». В екологічних модулях вперше тварини різних видів утримуються разом. Модулі є прикладом структурного підпорядкування з метою повноцінної експлуатації існуючої зоологічної експозиції. Наприклад, експозиція «Мангри» – біоінженерний комплекс, що створений для інформування та просвіти відвідувачів про біорізноманіття мангрових боліт без географічної прив’язки. Основу експозиції складають живі тварини різних систематичних груп, а саме: наземні та водні безхребетні (мангрові краби, комахи), прісноводні та морські риби, плазуни (черепахи). Для створення ландшафтної композиції застосовані штучні елементи, які імітують ґрунт, мангрові гілля та коріння, водні та надводні рослини. Для забезпечення нормального циклу життєдіяльності тварин та рослин у екологічні модулі обладнано інженерно-технічними системами забезпечення необхідних параметрів води, повітря та освітлення.

Побудовано два будинки для зимового утримання пеліканів та червоних ібісів.

Поповнюється і колекція зоопарку. На сьогоднішній день колекція зоопарку налічує більше 3400 тварин 400 видів.

В Київському зоологічному парку вже кілька років працює зона відпочинку з яскравими атракціонами для наймолодших відвідувачів і майданчиками для дитячих ігор, без яких сучасний зоопарк неможливо уявити.

Київський зоопарк впевнено крокує в напрямку міжнародних стандартів, як авторитетний заклад екологічного виховання, збереження генофонду рідкісних тварин, а також великий розважальний центр. Нові проекти активно впроваджуються в життя, а відпочити душею від міської суєти і відчути себе часткою природи можливо вже сьогодні.